Криві розподілу сили світла світильників

Криві розподілу сили світла світильників – одні з найбільш важливих їх параметрів, поряд з співвідношенням світлових потоків, які розповсюджуються в нижній і у верхній півсферах.

Світильник як освітлювальний прилад виготовляється не для одного якогось об’єкта, тому ще на стадії проектування світильник розробляється як типовий, що може бути використаний масово, у багатьох місцях.

Тут то одним з ключових моментів і стає розподіл світлового потоку в просторі, від чого залежить, де можна буде застосувати даний світильник, а де – не можна, відповідно до ГОСТ 17677-82 «Світильники, загальні технічні умови».

Насамперед варто зрозуміти, що крива розподілу сили світла може бути симетричною або асиметричною, причому симетричні (найбільш поширені види) потоки світла бувають семи основних типів, що залежить від форми кривої розподілу сили світла світильника.

Кожен тип відрізняється власною зоною спрямованості, яка вимірюється в градусах, в залежності від кута розкриття світлового потоку. Отже, криві світла бувають наступних семи типів:

  • Концентрована (К) – 30 °;

  • Глибока (Г) – 60 °;

  • Косинусна (Д) – 120 °;

  • Напівширока (Л) – 140 °;

  • Широка (Ш) – 160 °;

  • Рівномірна (М) – 180 °;

  • Синусова (С) – 90 °.

Типові криві є ідеалізованими, і в реальності криві розподілу світла можуть мати відмінності від них, однак загальний характер кривих зобов’язаний відповідати типовим, згідно з вимогами ГОСТу або СНиП. Для зіставлення параметрів кривих розподілу сили світла береться джерело світла, наведений по світловому потоку (можливо сумарному) в 1000 Люмен.

Кожному типу приміщення або ландшафту – своя форма кривої розподілу сили світла

Вулиці та автостради, категорія яких визначається по СНиП 23-05-05, транспортні тунелі, підземні та надземні пішохідні переходи, протяжні коридори громадських будівель, – повинні висвітлюватися світильниками з формами кривої сили світла «напівширока» або «широка».

Для холів будівель, де потрібно отримати приглушений або відбите світло, найкраще використовувати світильники відбитого світла з «синусної» кривої сили світла.

Якщо мова про підсвічування виділеної зони, особливої ​​внутрішньої архітектурної композиції або незвичайної деталі інтер’єру – підійде світильник з «концентрованої» кривої світла.

Виробничі приміщення висвітлюють світильники з «концентрованої», «глибокої» або «косинусной» кривими розподілу світла. І чим вище підвішений світильник, тим зона максимального світла вийде вже. Офіси висвітлюються традиційно світильниками розсіяного або прямого світла з «глибокої» і «косинусной» кривими.

Підсобні приміщення, вагончики, під’їзди, висвітлюють світильники з «рівномірної» кривої.

Крім того світильники класифікуються ще й по виду світлового потоку, відповідно до частки світлового потоку, що приходиться безпосередньо на нижню півсферу:

  • Прямого світла (П) – більше 80%;

  • Переважно прямого світла (Н) – від 60 до 80%;

  • Розсіяного світла (Р) – від 40 до 60%;

  • Переважно відбитого світла (В) – від 20 до 40%;

  • Відбитого світла (О) – до 20%.

Світильники прямого світла головним чином використовуються в тих приміщеннях, де стелі не дуже високі. Найчастіше дані світильники є досить економічні вбудовуються або звичайні підвісні світильники. Вони добре підходять для підсвічування елементів інтер’єру: статуй, картин. Зручні для освітлення робочого столу або місця для читання.

Світильники розсіяного світла гарні для загального освітлення. Вони дають рівномірний насичений світло розподіленої яскравості і м’які тіні. Таке освітлення досить комфортно для зору і для нервової системи людини.

Світильники відбитого світла дають комфортний рівномірне світло, насичений, який при всьому при цьому не сліпить. Дуже добре поєднується з денним світлом.

Андрій повну

Ссылка на основную публикацию