Які шланги газові застосовувати при установці водонагрівача своїми руками

Комфортне проживання в квартирі або будинку визначається декількома факторами, головними з яких є наявність опалення і гаряче водопостачання. Саме другий аспект викликає найбільше запитань. Знос комунікацій, планові відключення гарячої води та аварії на лінії призводять до періодичного відсутності гарячої води в будинку. Ефективним способом вирішення цієї проблеми є установка газової колонки в квартирі, що забезпечує постійну наявність гарячої води.

Встановити водонагрівач своїми руками нескладно. Але підготувати трубопровід, вмонтувати перехідники або перенести газову трубу на кухні самостійно не вийде. Всі маніпуляції з газопроводом проводять фахівці газових служб, які мають відповідну кваліфікацію та допуски. А ось монтаж нагрівача і підводка водяних труб допоможе знизити витрати, адже середня ціна подібних робіт коливається від 5000 до 15000 гривень в залежності від виду обладнання і стану комунікацій.

Вимоги нормативів при установці водонагрівача

Монтаж газової колонки можна розбити на кілька блоків:

  • Підготовка газопроводу, включаючи перенесення газової труби, установку трійників і гнучких шлангів;
  • Пристрій водопостачання;
  • Інсталяція;
  • Підключення газопроводу і подачі води.

Відповідно до діючих норм і ГОСТ при первинній установці необхідно підготувати проект із зазначенням джерела живлення устаткування. У документі при необхідності вказується перенесення газової труби в квартирі, місце установки агрегату, витяжка для газової колонки. Після узгодження документа в газовій службі починається підготовка живильного газопроводу і комунікацій.

Заміна газової колонки в квартирі не вимагає складання нового проекту. Роботи включають демонтаж старого обладнання і установку нового водонагрівача без зміни схеми підключення до газопроводу.

Вимоги по установці газовій колонці в квартирі прописані в СНиП 42-01-2002 «Газорозподільні системи» і СП 42-101-2003. З урахуванням специфіки нормативів роботи по підключенню до газової системи виробляються фахівцями.

До основних вимог до приміщення і місця установки водонагрівача, зазначеним в нормативах, відносяться:

  1. Площа приміщення не менше 7,5 м2;
  2. Відстань від підлоги до стелі не менше 2 м;
  3. Димохід з діаметром гофрованої труби не менше 120 мм для видалення продуктів згоряння газу;
  4. Наявність вентиляції;
  5. Використання негорючих матеріалів для оздоблення стін;
  6. Відсутність в безпосередній близькості газової плити та інших нагрівальних приладів;
  7. Тиск в живильному водопроводі не менше 0,01 МПа.

Важливим етапом робіт є вибір приміщення для розміщення обладнання. Найбільш зручним місцем є кухня або сполучена з нею побутівка. Ця частина будинку відповідає за площею, наявності вентиляції та можливості установки димоходу.

Крім того, на кухні простіше підключити газову колонку через відсутність необхідності перенесення газопроводу.

Якщо місцем для кріплення обладнання вибрано інше приміщення, то обрізати газову трубу на кухні слід тільки з дозволу наглядових органів і силами фахівців газових служб.

Ще одним правилом є недосяжність обладнання для дітей. Встановити газову колонку в квартирі можна безпосередньо над краном гарячого водопостачання на висоті не менше 1,2 – 1,5 м від підлоги. Таке розташування обмежує доступ дітей до нагрівача.

Інструменти і витратні матеріали

Крім самого нагрівального обладнання, монтаж газової колонки передбачає наявність таких додаткових матеріалів:

  • Водяні труби з ПВХ, металопластикових конструкцій або будь-якого дозволеного типу;
  • Труби для подачі палива і шланги газові;
  • Фітинги для водяних і газових труб;
  • Сольові і магнітні фільтри;
  • Гофра для газової колонки;
  • Крани для газо- і водогону;
  • Кріплення;
  • Кран Маєвського.

З інструментів для роботи знадобляться:

  • Дриль або перфоратор;
  • Набір гайкових ключів;
  • Паяльник для з’єднання труб;
  • Труборіз з функцією нанесення різьби;
  • Газовий ключ.

Виконати монтаж агрегату самостійно після підведення газу нескладно. До обраному типу колонки додаються правила установки в квартирі або будинку, тому слід тільки дотриматися всіх вимог виробника і нормативних документів. Інструкція до обладнання часто містить покроковий опис робіт по кріпленню і підключенню водонагрівача після підведення газу.

Порядок проведення робіт по монтажу

При підготовці виконується розмітка під кріплення на обраному місці і пристрій витяжки зі спеціальної гофри з товщиною стінок не менше 1 мм. Інсталяція своїми руками вимагає достатнього часу і сил, тому краще виконувати її з помічниками.

Щоб встановити газову колонку в квартирі, з обладнання знімається корпус і захисний кожух. Далі шаблон кріплень на корпусі порівнюється з підготовленими отворами в стіні. При збігу всіх відміток проводиться монтаж нагрівача.

До зафіксованої колонці підводиться газовий шланг. Його накручують на спеціальний штуцер. Підключення газової колонки обов’язково перевіряється на надійність і відсутність протікання чи перегинів живлячої шланга. Методи оцінки надійності кріплення наводяться в інструкції по установці.

Далі здійснюється підведення холодного водопостачання. Від колектора або живильної труби відводиться окрема лінія, яка кріпиться до штуцера в корпусі колонки. На живильному водопроводі необхідно встановити відтинає кран, а також соляної і магнітний фільтри для захисту колонки. Правила установки обладнання наказують монтаж крана Маєвського для видалення повітря з системи при пуску і продовження терміну служби агрегату.

Дуже важливо не переплутати живить канал і відвідний, інакше можна затопити власну квартиру і сусідів.

Вихід води з колонки здійснюється з’єднанням відвідного штуцера з колектором гарячого водопостачання.

Деякі фахівці вважають, що установка газових колонок передбачає іншу схему підключення. Частина майстрів вважає за краще спочатку виконати підключення до холодного і гарячого водопостачання, а потім до живлячої газопроводу. Оптимальна схема підключення може відрізнятися в залежності від типу обладнання, тому порядок підведення комунікацій можна уточнити в супровідній документації. В кінці монтажу проводиться з’єднання агрегату з димоходом, а також підключення до електромережі.

Перед пуском проводиться підсумкова перевірка. Якщо витоків газу не виявлено, а при відкритті крана йде гаряча вода, то монтаж виконаний вірно. Після виконання всіх перевірок можна налаштувати максимальну температуру і систему розпалювання, після чого прикручується захисний кожух і корпус, і роботи вважаються завершеними.

Встановлена ​​колонка своїми руками забезпечить постійний доступ до гарячої води, а самостійне проведення робіт дозволить заощадити до 10 – 15 тисяч гривень.

нюанси установки

Важливим правилом при виборі висоти кріплення газової колонки є доступність оглядового вікна. Розмістити обладнання слід таким чином, щоб віконце розташовувалося на рівні очей дорослої людини. При роботі агрегату необхідно постійно стежити за полум’ям, адже при загасання пальника і подачі газу виникає пожежонебезпечна ситуація.

Перевірку надійності кріплення газового шланга можна перевірити методом бульбашки. Незалежно від рекомендацій виробника ця методика не буде зайвою при пробному пуску. Місце з’єднання шланга і штуцера покривають мильним розчином за допомогою кисті або помазка. Якщо при відкритті газового вентиля на штуцері з’являються бульбашки, значить, з’єднання не герметично. В цьому випадку перекривається подача палива, що живить шланг від’єднується, і підключення виконується ще раз від початку і до кінця. Після повторного кріплення газопроводу обов’язково проводиться аналогічна перевірка.

Ссылка на основную публикацию