Як зробити наждак-з регулятором оборотів-для колекторного двигуна

Шановні відвідувачі !!!

На фотознімках показано зображення колекторного двигуна, термін експлуатації якого, як Ви можете помітити, досить таки великий (фото 1). Даний двигун призначався для лабораторних робіт з фізики в школі, – де я працював в якості електро-технолога персоналу і виконував свою роботу в електроустановках до 1000 В.

Колекторний електродвигун змінного струму, як і багато приладів для проведення лабораторних робіт, був списаний і знаходився в неробочому стані, а саме, в колекторному двигуні була відсутня одна графітова щітка через механічного пошкодження корпусу (фото 9), також був відсутній електричний шнур для підключення. Електродвигун малогабаритний, зручний для користування в побуті. Мною було прийнято рішення відремонтувати двигун, привести його в робочий стан. Що з цього вийшло, Ви побачите самі.

розбирання електродвигуна

Думаю, Ви не будете заперечувати, якщо замість слова «колекторний електродвигун» мною будуть вписані в поясненні такі слова як «двигун» або «електродвигун».

фото 1

Всі колекторні електродвигуни за своїм основним пристрою жодної різниці не мають. Різниця таких двигунів складається лише в їх потужності, швидкості обертання ротора, в номінальному напрузі і роді струму, – змінного, або постійного. Вважаю, що викладена тема для Вас буде наочним практичним посібником по ремонту таких електроінструментів як:

  • болгарка;
  • дриль;
  • перфоратор;
  • будівельний фен

і далі. Отже, приступаємо до розбирання двигуна для його огляду і ремонту.

Конструкція двигуна проста. Відкручуємо чотири болта (фото 1), потім, від’єднуємо двигун від платформи, на якій він був встановлений (фото 2).

  

фото 2

На краю платформи встановлений реостат з ручним регулюванням швидкості обертання ротора електродвигуна (фото 2, зліва).

Підключення через конденсатор

До схеми двигуна підключені два паралельно з’єднаних конденсатора (в одному корпусі). Мережевий шнур для підключення до конденсатору – був відсутній, то-есть, був відрізаний (фото 3, з правого боку).

фото 3

Як припаяти два дроти живлення до контактам конденсатора, – пояснювати не має сенсу (фото 4). Все необхідне, по роботі з паяльником, Ви зможете знайти в цьому сайті.

фото 4

Далі, прибираємо верхню кришку корпусу, в якому вміщено електродвигун і звертаємо увагу на стан ламелей (пластин) колектора. В якому стані знаходяться пластини колектора, – пояснень також не потрібно (фото 5). У цьому прикладі, необхідно рівномірно зняти наявні шорсткості на колекторі, іншими словами, виконати невеликий ремонт.

Ремонт колектора електродвигуна

Для видалення шорсткостей з пластин колектора бажано скористатися дрібним наждачним папером (фото 5). Докладаємо наждачний папір до колектора і при цьому, вручну крутимо ротор електродвигуна.

фото 5

Тут, головне, не перестаратися з шліфуванням. Трохи зачистили пластини і досить, як це показано на черговому фотознімку (фото 6).

фото 6

Електродвигун, як Ви звернули свою увагу, 1968 року випуску. Підшипники знаходилися в абсолютно сухому стані (фото 7).

Чим змастити підшипник електродвигуна

Так як мені іноді доводиться займатися технічним обслуговуванням електродвигунів, мною була застосована якісна мастило для підшипників Mintex CeraTec.

фото 7

При нанесенні змащення на підшипник, потрібно періодично провертати вал ротора, для якісного розподілу мастила (фото 8).

фото 8

Заміна графітових щіток

Одна з графітових щіток була відсутня через механічного пошкодження корпусу, де безпосередньо вона закріплювалася (фото 9).

фото 9

З моїх запасів була підібрана майже така ж щітка, яку трохи довелося обробити напилком, щоб вона підходила до внутрішніх розмірів щеткодержателя. Також, була трохи довга пружинка для щітки, невеликий відрізок якої був видалений бокорезами.

Сам щіткотримач, який видно в розламаному отворі (фото 9), має відміну від сучасних щіткотримачів, що застосовуються в сучасних електроінструментах. Даний щіткотримач виконаний з металу, а до самого щіткотримача припаяний провід.

фото 10

Для установки щітки, в пружинку був вставлений «керамічний ізолятор для спіралі», – в якості опори. Для впливу пружинки на щітку, отвір заклеєно відрізком тонкого картону клеєм «Моноліт».

Електродвигун з регулюванням обертів

Тепер, нам потрібно приєднати проведення до контактів реостата, контакти яких вказані в двох фотознімках (фото 11, фото 12).

фото 11

Зазвичай, мережевий шнур може складатися з трьох проводів (фаза, нейтраль, земля). щоб не допустити помилки при підключенні мережевого шнура до електродвигуна і до реостата, попередньо потрібно продзвонити дроти пробником. Отже, нам потрібно підключити електродвигун через реостат. Як це виконати?

Як підключити реостат

На фотознімку показано, куди потрібно приєднати проведення (фото 12).

фото 12

Для початку, треба визначитися, в якому місці необхідно акуратно розрізати ізоляцію електричного шнура (фото 13), щоб вийняти будь-який провід (крім дроти заземлення).

фото 13

Відокремлений провід (від інших проводів) розрізається ножицями. З двох кінців розрізаного проводу видаляється ізоляція по необхідної довжині. Потім, один кінець дроту надходить від електричної вилки, з’єднується з контактом намотаною спіралі реостата. Другий кінець дроту з’єднується з контактом повзунка. Як спіралі, в реостатах використовується ніхром.

Перевірка колекторного двигуна

Після ремонту, перед підключенням електродвигуна, необхідно перевірити на опір загальну схему двигуна (фото 14).

фото 14

Як перевірити схему, вважаю, докладно описувати не потрібно. При установці повзунка реостата в одному крайньому положенні, – вимірювальний прилад показує опір 393 Ом, при іншому крайньому положенні повзунка, – вимірювальний прилад показує на дисплеї 101 Ом.

Це буде означати, що електричні з’єднання виконані правильно, коротке замикання не спостерігається. Тепер необхідно зайнятися лудінням решт мідних проводів.

Лудить мідних проводів

На двох фотознімках (фото 15) показані луджені кінці проводів у вигляді петлі, для їх з’єднання з контактами реостата.

фото 15

І остаточний вид роботи, це монтаж проводів, тобто, кріплення їх до платформи електродвигуна. Тут, додатково мною було встановлено запобіжник (фото 16, справа).

фото 16

Виправлення і заточка ножів

Якщо порівняти два зображення, перший фотознімок на початку теми з останнім фотознімком (фото 17), Ви можете помітити, що електродвигун закріплений в зручному положенні для редагування і заточування ножів.

фото 17

Насадка з дерева вирізана на токарному верстаті під виступаючий вал ротора, яка кріпиться за допомогою гайки. На дерев’яній насадки, двома крапельками клею «Моноліт» приклеєна наждачний дрібнозернистий шкурка. Електродвигун випробуваний в дії. В результаті, коло з дрібнозернистою шкіркою дозволяє не наносити подряпини на лезі ножа, а правити лезо з одночасною заточуванням.

До валу ротора можна пристосовувати спеціальні насадки, припустимо, для художньої обробки каменю, бурштину металу і так далі, – на що дозволить власна фантазія.

Якщо з’являться у Вас питання по підключенню реостата до колекторного двигуна змінного струму, можу додатково внести в цю тему – схему підключення.

На цьому поки все. Слідкуйте за рубрикою.

Ссылка на основную публикацию